Розуміння зв’язків між психічним станом, житлом та бездомністю


Взаємозв’язок між психічним станом, житлом та бездомністю не простий


Існує складний двосторонній взаємозв'язок між психічним станом, житлом та бездомністю, коли основні життєві події та обставини людини (наприклад, стан психічного здоров’я, житлова зайнятість, дохід, підтримка сім'ї, тощо) взаємодіють таким чином, що психічний стан може призвести до бездомності і, навпаки, бездомність може негативно вплинути на психічний стан.

Наскільки поширені психічні розлади серед бездомних?

Національне дослідження факторів, що впливають на стабільність житла — «The Journeys Home», в якому опитували осіб, які відчувають ризик виникнення бездомності, встановило, що чим вищий рівень відчуття ризику бездомності у респондентів, тим гірші показники їх психічного здоров’я.

  • Найвищий рівень психологічних захворювань виявився у групи «хронічних бездомних» (78%), а найнижчий - у групи «стабільних бездомних з друзями та сім’єю» (61%).

  • Серйозні психічні страждання були низькими серед усіх груп, але найвищі у тих, хто проживає  в   нестабільних умовах, таких як група "бездомних з хронічною бездомністю" (62%).


Чи впливають погані житлові умови та бездомність на психічний стан?

Існують дані, що підтверджують думку, про те що вплив навколишнього середовища, пов’язаний із відчуттям нестабільності житлових умов чи бездомності, може призвести до психічних захворювань.

Аналіз опитування «The Journeys Home» для дослідницького проекту «AHURI-Mind Australia Trajectories» виявив, що для бездомних психічне захворювання розпочалося в середньому через дев'ять років після першого відчуття бездомності, і що воно розвинулося в значно старший вік, ніж для тих, чиї психічні захворювання були наявними до того, як вони стали бездомними або для широкої популяції.

Дослідження «Trajectories» також виявляє, що люди, які орендують житло, або ті, хто відчуває недоступність житла, як правило, найбільше ризикують психічним захворюванням за несприятливих обставин. Дослідники встановили, що психічне здоров'я та соціальна адаптованість погіршилися для сімейств з низьким та середнім рівнем доходів, для яких житло стало недоступним. 

Подальші дослідження показали, що орендарі в Австралії, для яких житло стало недоступним, зазнали вагомого погіршення психічного здоров'я, в той час як такі ж зміни в доступності придбання житла в середньому не змінили їх психічне здоров'я.


Як переживання психічних розладів впливає на бездомність?

Дослідження «Journeys Home» виявило, що ті, чиї психічні захворювання були наявними до бездомності, як правило, мали проблеми із психікою в підлітковому та юному віці. Відтоді минув тривалий проміжок часу (в середньому вісім років), перш ніж людина вперше пережила бездомність.

Така негативна поведінка, як антисоціальна спрямованість, звичка казати неправду та неможливість визначати фінансові пріоритети, можуть ускладнити питання оренди житла. Для людей, які живуть у громадському житлі, таке поводження іноді призводить до виселення.

Соціальна ізоляція внаслідок психічних проблем може ще більше посилити житлові кризи, обмеживши доступ до моральної та фінансової підтримки. Погане фізичне здоров'я також є поширеним симптомом психічних розладів та може обмежувати можливість підтримувати здорове життєве середовище в будинку.


Матеріали взяті із сайту https://www.ahuri.edu.au




Комментарии

face
email
comment
Защита от автоматических сообщений
CAPTCHA


keyboard